Люди завжди селились поблизу річок, адже вода забезпечувала не лише життя, а й можливість розвитку господарства. Галичина не стала винятком, і річка Горожанка, яка колись мала назву Княгиня, а в народі просто Потік, стала основою життя нашого села – Горожанки. У давнину тут працювало декілька водяних млинів, що слугували для потреб місцевих мешканців. Сьогодні працює лише один млин, який продовжує забезпечувати мешканців околиць свіжим борошном або, як у нас кажуть, мукою.

Повертаючись до історії, першою документальною згадкою про млини в Горожанці є рукописи інвентаризації маєтків Горожанки 1788 року зібрані польським істориком Александером Чоловським. В цих матеріалах є короткі описи двох млинів. Один знаходився на річці нижче фільварку Волощина, це малий млин на один камінь, побудований з дерева і накритий соломою. Інший млин розташований на річці нижче фільварку Бурти, також дерев’яний з дубовими дверима, покритий соломою. Також у цьому документі серед переліку підданих вказано кількох людей, які були мельниками, це Іван Мельник з Міста, Юрчиха Мельничка та Стефан Крижанівський з Буртів.

Описи млинів в Горожанці, 1788 р.

Краєзнавець і вчитель з Підгаєць Миколай Нєдзвєцький (Mikołaj Niedźwiedzki) у своїй книзі “Powiat podhajecki pod względem geograficznym, statystycznym i historycznym z dołączeniem mapy” 1896 року, в короткому історичному нарисі про Горожанку пише, що “на водах річки Княгині розташовані 4 млини”. З цього тексту очевидно, що мова йде у теперішньому часі і описує лише межі містечка Горожанка станом на 1896 рік.

Карта Галичини і Буковини, 1861-1864 рр. Виділено умовні позначення чотирьох млинів в Горожанці.

Як бачимо на давній карті в Горожанці дійсно існувало чотири млини. Млин під номером 1 знаходився при в’їзді у село з боку Дрищева. Млин під номером 2 знаходився на Буртах, на місці теперішнього млина. Серед чотирьох млинів в Горожанці лише цей один був побудований капітально з цегли і каменю, всі інші були дерев’яними. Млин під номером 3 знаходився поблизу центру села, на березі річки нижче з костелу. Млин позначеним номером 4 функціонував на Волощині на Куті.

Кадастрова карта Горожанки, 1847 року. Частина Бурти. Будівля млину зверху, позначена цифрою 8.

У Королівстві Галичина, а потім у Східній Галичині, як частині Польщі, періодично видавались і оновлювались так звані Промислово-комерційні довідники (Skorowidz przemysłowo-handlowy) або Адресні книги промислу (Księga adresowa przemysłu), які зараз є важливими матеріалами для дослідження історії промислів у нашому краї. З таких довідників ми можемо дізнатись і власників млинів у Горожанці:
– у 1890-х роках зазначено, що власниками млинів були: Гогендорф Едвін, Голуб’як Лукаш, Зайончковський Мечислав (Hohendorf Edwin, Hołubiak Lukas, Zajączkowski Mieczysław);
– у 1901 році серед власників млинів в Горожанці вказаний лише Рєдер Мойзеш (Rieder Mojzesz);
– у 1913 року зазначено двох власників млинів в Горожанці: Бєр Озяш, Гогендорф Марія (Bier Ozyasz, Hohendorf Marya);
– у 1929 року зазначено аж п’ять окремих власників млинів в Горожанці: Гогендорф М., Голуб’як І., Петка А, Турчиньський М., Ціммерман Й. (Hohendorff M., Hołubiak I., Petka A., Turczyński M., Zimmerman J.). Це може свідчити про діяльність 5 окремих млинів у цей час.

Власники млинів в Горожанці у кінці 19 – початку 20 ст. Польські довідники.

Деякі люди старшого віку і досі пам’ятають водяні млини в Горожанці. Як приклад, можна також навести спогад Павла Голобина у соцмережі Facebook, де він пише:

Коли було ще старе русло річки і на Волощині працював водяний млин, перед млином купались навіть дорослі, біля млина ловили рибу. А ми, малі, заскакували в водяне колесо і бігали, як білка. Здається, то було недавно…

З давніх давен в Горожанці існує прізвище Питльовані. Це прізвище пов’язане з діяльністю млину, адже слово “питлювати” означає “молоти борошно дрібного помолу”. Не рідко й зараз у селі можна почути це слово, коли на питання “Куди їдете?” люди, які прямують до млина, відповідають “Питлювати!”. По “сусідстві” з млином в Горожанці і досі живуть Питльовані.

Теперішній млин у Горожанці побудований або відбудований на місці старого водяного млину на Буртах, на березі річки Горожанка. Цей новий млин електричний, зараз він функціонує лише один раз на тиждень і спеціалізується на виробництві борошна різних гатунків, яке використовується для випічки та приготування їжі. Крім того, млин виробляє також кормове борошно, необхідне для тваринництва.

Власником млина зараз є підприємець Драгомирецький, а мельниками, які вже багато років тут працюють, батько і син Гончарики з Горожанки.

Послугами млину користуються не лише мешканці Горожанки, а й жителі навколишніх сіл, включно з селами з інших областей і районів. Це свідчить про важливість млина для нашого регіону та його затребуваність у сільському господарстві.

Млин у Горожанці є живим свідком історії. Колишні водяні млини, які були рушієм економіки села, зникли під впливом часу, але цей млин досі об’єднує громаду, нагадуючи про минуле. Він є символом традиційного способу життя, який, попри технічний прогрес, залишається важливим для наших мешканців.

Горожанський млин – це більше ніж просто технічний об’єкт, це частина історії Горожанки і Галичини загалом, яка заслуговує на увагу та збереження для наступних поколінь. Функціонування млина до сьогодні також є прикладом шанобливого ставлення до спадщини. Він не лише забезпечує нашу громаду борошном, а й зберігає історію і культурну цінність.

Фотогалерея млину в Горожанці

Автори фото: ГалинКа, Олексій Мацькевич, Петро Грушко, Оксана Заболотна, Василь Кріль, Володимир Безгачнюк.

Джерела:
1. Zbiór Aleksandra Czołowskiego. Inwentarze z opisami zamków na Rusi Czerwonej. XVII-XIX w. Ф.141, оп. 1, сп. 453. 1788 рік. Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника.
2. Skorowidz przemysłowo-handlowy Królestwa Galicyi, 1913
3. Księga adresowa przemysłu galicyjskiego, 1901
4. Księga Adresowa Polski (wraz z W. M. Gdańskiem) : dla handlu, przemysłu, rzemiosł i rolnictwa za rok 1929
5. Карта Галичини і Буковини, 1861-1864 рр
6. Карта млинів України https://ukrainaincognita.com/mista/karta-mlyniv-ukrainy