Перша відома карта, де позначене село Горожанка, видана 1648 року під керівництвом французького військового інженера і картографа Г. Л. де Боплана (1600-1673).

Гійом Левассер де Боплан у 1630 р. прибув у Річ Посполиту і як найманий інженер-фахівець став служити у артилерії польського коронного війська, що дислокувалося на території України. Багато подорожував по всій Україні, займаючись військовим будівництвом і збираючи матеріали для великої Загальної карти України і спеціальних 161 карт окремих регіонів українських земель. Миколай Потоцький, який 1646 р. став великим коронним гетьманом, 29 березня 1647 р. з невідомих причин звільнив Боплана зі служби.

Карти Боплана – це перші твори західноєвропейської картографії, присвячені спеціально Україні; на них назву «Україна» вперше вжито для означення всієї української території «від Московії до Трансільванії». Вони мали великий вплив на розвиток західноєвропейської картографії у другій половині XVII-XVIII ст. та утвердження назви «Україна» не тільки на картах Польщі та Московської держави, які в ті часи володіли певними частинами українських земель. З’явилися карти України як особливої та окремої географічної та політичної спільності.

Головними працями Боплана були Загальна карта України (1648) і Спеціальна карта України (1650), які справедливо вважаються одним із найвищих досягнень картографії XVII ст., а також його праця «Опис України» (1651).

Фрагмент «Загальної карти України» Боплана, 1648 р.

Ця карта не звична, тому що північ тут знаходиться внизу (а значить, південь – вгорі, захід – справа, схід – зліва). На карті Горожанка позначена як Horoczin і розміщена у місці витоку річки, яка тепер має однойменну назву. На карті допущені деякі помилки в написанні назв населених пунктів, наприклад Маркова – Marka, Монастириська – Monastr, Устя Зелене – Owcze, але це можна зрозуміти, оскільки назви населених пунктів, швидше за все, записувалися на слух.

Фрагмент «Спеціальної карти України» Боплана, 1650 р.

Цікаво, що на «Спецальній карті України» між Горожанкою і теперішнім сусіднім селом Кінчаки (Konczaky) позначено ще одне село, але прочитати чи розпізнати його назву не вдається. Ще одним цікавим фактом є те, що сусідні Кінчаки позначені як містечко із оборонними валами і замком на лівому березі річки. Проте деяка невідома нам інформація з цього приводу відкривається у дослідженнях Богдана Яворського у книзі «Підгайці та Підгаєччина» [2]:

«Головними джерелами назв населених пунктів, що потрапили на карту Г.Боплана, були, очевидно, як їх безпосереднє записування «в полі», так, як ним почуто від місцевих мешканців, так і інформація, надана йому місцевими поляками-власниками маєтків, військовими, та ін.»

«Як приклад, наведемо зображення русла річки Горожанка, на якій показано село Горожанка (Horoczin), місто Кінчаки (Konczaky), село Тростянці (Tinuhac) і місто Устя-Зелене (Owcze). Перетин зображеного Г.Бопланом русла з його справжнім є в місті Кінчаки, тоді як вверх в низ за течією ріки Горожанка відбувається наростання похибок. Село Тростянці на карті Г.Боплана розміщене між Горожанкою та Кінчаками, хоча мало би бути між Кінчаками та Устям-Зеленим.»

Наступна відома нам карта, де позначено містечко Горожанка (Horozanka) – це гравірована кольорова «Нова карта королівства Галичини та Лодомерії з герцогством Буковина», на якій показано міста і села (виділені чотирма шрифтами: укріплені міста, звичайні міста, села і хутори), а також поштові шляхи та основні географічні визначні пам’ятки. Анотується французькою (і дещо латиною), масштабується в милях. Карта недатована, виготовлена ​​Тобіасом Конрадом Лоттером та його сином у місті Аугсбург, Німеччина, між 1772-1810 рр., ймовірно, ще за життя Т.К.Лоттера (до 1775 р.). Треба відмітити, що на цій карті Горожанка позначена, як «звичайне місто».

«Нова карта королівства Галичини та Лодомерії з герцогством Буковина», Тобіас Конрад Лоттер, 1775р.

Майже одночасно була складена ще одна карта – «Перша військова оглядова карта імперії Габсбургів» (1779–1783), вона була зроблена за розпорядженням імператриці Марії Терезії і видана після семирічної війни (кінець 18 століття). У деяких джерелах період створення цієї карти датується 1763-1790 рр. Масштаб карти – 1: 28 800.

З точки зору користувача ця карта є значно детальнішою. Оскільки вона військова, то тут присутні умовні знаки і топографічні позначення.

На карті крім містечка Горожанка (Horozanka) поруч позначено також менші села Волощина (Woloszczyzna) та Село над Буртами (Siolo oder Burti), але очевидно, що розміщення цих присілків недостовірне з точністю до навпаки, адже нам відомо, що Волощина повинна бути розташована на півдні, а Бурти на півночі від Горожанки. Видно, що будинки і господарства розміщені в основному вздовж русла річки, яка підписана як Княгиня (Knechynia). Також необхідно підмітити, що будинки на Волощині позначені тільки по праву сторону річки. Мости через річку позначені на Буртах, в центральній частині Горожанки, та ще два на Волощині. Між Буртами та Горожанкою показано греблю та млин.

Основні дороги з села ведуть до Кукільників, Пановичів, Кінчаків, Бишева. У центрі села позначено два храми поруч, очевидно, що це церква та костел, бо розміщені вони на тих же місцях що і тепер. Та на протилежному боці річки позначено ще один храм, який розташований в районі теперішнього проборства, тобто парафіяльного будинку, в якому проживають священики. Це є дуже цікавим фактом, оскільки нам нічого не відомо про храм по правому боці річки. Ми не знаємо, чи був там храм, можливо, це просто помилка картографів, які прийняли проборство за церкву.

Перша військова оглядова карта імперії Габсбургів» (1779–1783)

Наступна карта, де позначена Горожанка (тепер як Horoszanka) – це оглядова карта з «Атласу Галичини та Лодомерії» Ф. Дж. Мейра (F.J. Maire), виготовлена під керівництвом інженера Лозі де Лозено (Losy de Losenau), надрукована у Відні в 1790 р.

Оглядова карта з «Атласу Галичини та Лодомерії», Лозі де Лозено, 1790

Мапа Королівства Галицького і Володимирського або Східної Галичини, Штадлер та Паттіно, без дати

Одноколірна «Мапа Королівства Галицького і Володимирського або Східної Галичини» виготовлена російською мовою видавцями Штадлером та Паттіно, не датована. Порівняння цієї карти з історичними змінами адміністративних кордонів та іншими регіональними картами свідчить про те, що вихідні дані карти були отримані з джерел 1803-1809 рр., але в анотації до карти вказують, що карта була виготовлена ​​у другій половині 19 століття. Показані сотні галицьких міст і сіл, які позначені різними символами за своїм значенням. Горожанка тут позначена як містечко.

Подібних карт з позначенням села з цього часу стає все більше, та вони не дають нам ніякої нової інформації.

Тому наступна цікава для нас карта – це «Друга військова оглядова карта імперії Габсбургів. Галичина і Буковина» (1861–1864). Це досить точна мапа, на якій детально зображено розташування будинків та господарств в Горожанці (Horožanka) на той час. Із цікавих деталей, які можна помітити – це два кладовища поруч, з правого боку від дороги до села Гнильче. Можна припустити, що це були окремі кладовища для католиків (українців і поляків) та євреїв. Також на карті вперше позначено урочище із назвою Сімлин (Simlin), гору Горожанка (Horožanka), хутір Зелена (Zielona W.H.), який заснували польські осадники, а ще є точне позначення розміщення митниці (Mietnica) на шляху до Галича, поблизу с.Бишів. Митниця була розташована на кордоні між повітами: Тернопільським та Станіславським, на перехресті шляхів з Галича, Делієва та Бишева, які вели до Горожанки. На території цієї митниці зображено дві будівлі – основну та допоміжну, це підтверджує, установа була серйозна, адже слугувала для зборів мита із людей, які прямували на базар у Горожанці.

Річка, яка протікає через Горожанку на цій карті позначена уже як «Horozana B.»

Друга військова оглядова карта імперії Габсбургів. Галичина і Буковина. (1861–1864)

Третя військова оглядова карта імперії Габсбургів (1869-1887) була випущена у кількох редакціях і з різними масштабами.

Карта у масштабі 1:25 000 вказує, що у Горожанці було два палаци (пол. dwór) – на лівому березі річки палац Романовських (Dwór Romanowski) та на правому березі палац Гогендорфів (Dwór Hohendorf). Також на карті вперше бачимо назви полів та урочищ На Очеретах (Na Oczerecie), Солониця (Sołonycia), На Волощанці (Na Wołoszance), Лінське (Linskie), На Плоскій (Na Płoskiej), Камінь (Kamienna), На Дубниках (Na Dabnikach), На Чемерівці (Na Czemierówce), На високих горах (Na Wysokich górah). Також на околицях можна помітити фільварки Щеглів (Folw. Szczyglów) та Щуровських (Folw. Szczuruwski).

Із цікавих моментів можна підмітити, що біля назви села Horożanka стоїть значок у вигляді листа, що вказує на те, що в селі є поштове відділення, до речі, єдине на всю округу. А річка на різних ділянках підписана по різному – в районі села Дрищів (тепер Підлісне) вона названа Княгиня (Kniahynia), а біля села Устя-Зелене уже як потік Горожана (P. Horożana).

Також можна помітити, що з’явилося кладовище ліворуч від шляху на Товстобаби (тепер Високе), яке існує і дотепер. Церква і костел є на своїх місцях.

На карті у масштабі 1:75 000 знову бачимо митницю, поштове відділення. Проте тут уже палаци підписані тільки як фільварки (Folw.). Один фільварок (той що Гогендорфів) розміщений так, як і на попередній карті, а от інший підпис розміщений дещо не точно – в кінці села на Буртах. Та якщо детальніше роздивитися карту, то можна помітити, що по правому березі річки на Буртах під невеликим лісом (гаєм) також є щось схоже на фільварок.

Третя військова оглядова карта імперії Габсбургів 1:25000 (1869–1887)

Третя військова оглядова карта імперії Габсбургів 1:75000 (1869–1887)

Зведена карта залізниць і транспортної системи Австрії та Угорщини , 1905
https://www.davidrumsey.com/luna/servlet/detail/RUMSEY~8~1~338438~90108787:Composite-Map–Section-1-11–Osterr

Поштова та залізнична карта Австро-Угорської монархії, 1876, 1:576 000
https://www.davidrumsey.com/luna/servlet/detail/RUMSEY~8~1~322950~90091980:Composite-Map–Sect–I-XVI

Генеральна карта Угорського королівства, 1808, 1: 470000
https://www.davidrumsey.com/luna/servlet/detail/RUMSEY~8~1~325408~90094355:Composite-map–Mappa-Generalis-Regn

Джоан Блау, Україна. Покуття.  За картами Боплана [Amsterdam : Joan Blaeu, ca 1670]
https://polona.pl/item/ukrainae-pars-qvae-pokutia-vulgo-dicitur,Mzc0MTQ5OA/0/#item

Джоан Блау, Україна. Покуття.  За картами Боплана [Amsterdam : Joan Blaeu, ca 1670]
https://kpbc.umk.pl/dlibra/doccontent?id=157569

Карта Галицьких залізниць, Drück Steyrermühl (Відень)
https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/btv1b8459822k/f2.item

Галичина та Північно-Східна Угорщина, Флеммінг Карл
https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/btv1b53250834c/f1.item.r=Galicie.zoom

R. A. Schulz’s general Post und Strassenkarte des Kronlandes Galizien und Lodomerien, mit Auschwitz, Zator und Krakau, sowie des Kronlandes Bukovina
https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/btv1b530253088/f1.item.r=Galicie.zoom

Джерела:

1. Боплан Л. Г. Опис України, кількох провінцій Королівства Польського, що тягнуться від кордонів Московії до границь Трансільванії, разом з їхніми звичаями, способом життя і ведення воєн. – К.: Наукова думка; Кембрідж (Мас.):Укр. наук, ін-т, 1990. 256 с
2. Колодницький С. «Підгайці та Підгаєччина», – Тернопіль: Астон, 2017, с.53-55.
3. Galizien und Lodomerien (1779–1783) – First Military Survey https://mapire.eu/en/map/firstsurvey-galicia/
4. Galicia and Bucovina (1861–1864) – Second military survey of the Habsburg Empire https://mapire.eu/en/map/secondsurvey-galicia/
5. Habsburg Empire (1869-1887) – Third Military Survey (1:25000) https://mapire.eu/en/map/thirdsurvey25000/
6. Habsburg Empire (1869-1887) – Third Military Survey (1:75000) https://mapire.eu/en/map/thirdsurvey75000/