Костел в Горожанці

У цій статті спробуємо дослідити історію костелу в Горожанці і римо-католицької парафії Святого Духа.

Перша згадка про Горожанку, яка датується 1439 роком, безумовно свідчить про давню історію нашого села. Проте, дані про римо-католицьку парафію на наших теренах можемо віднайти трохи пізніше, а саме, в період 1600-1615 років в Горожанці коштом місцевого землевласника Миколая Маковецького було збудовано дерев’яний костел. Але доля до цієї святині у ці буремні роки виявилась не дуже прихильною, адже вже приблизно в 1620-их роках костел спалили під час нападів татар. Згодом, на тому ж місці, 1641 року постає новий храм.

У 1727 році утворено парафію Святого Духа в Горожанці, яка належала до Конкольницького (Кукільницького) деканату Львівської архідієцезії. До горожанської парафії входили сусідні села: Бишів, Дрищів, Гнильче, Кінчаки Старі, Кінчаки Нові, Пановичі (з присілком Синявка).

У документах 1741 року занотовано існування дерев’яного костелу з трьома вівтарями – головний: Святого Духа, та бічні: Матері Божої та Христа Розіп’ятого. Проте цей костел згорів 1751 року від блискавки. Відбудову дерев’яного костелу спонсорує дідичка Анеля Курдвановська з чоловіком Йоахимом Лосем.

Мурований костел постав в Горожанці вже у 1821 році. Його освячення відбулось 1865 році. Вже у 1883 році горожанський костел реставрували, а також збудували плебанію, тобто парафіяльний будинок. Пізніше, з 1901 до 1912 років костел було розширено, а згодом 1934 року проводилось відновлення.

Фото костелу в Горожанці, 1930-ті роки. Джерело: www.rkc.in.ua

Костел Святого Духа в Горожанці мав головний вівтар з образом Христа Розіп’ятого та два бічні св. Станіслава Костки і св. Антонія Падуанського, а також муровану дзвіницю на чотири дзвони.

З 1923 до 1938 року парафію, що нараховувала до трьох тисяч вірян і охоплювала також чотири сусідні села, обслуговував настоятель і кукільницький декан о. Павел Микульський. Філіальні каплиці були в селах Бишів (каплиця Святого Яна, збудована 1912 р. стараннями Едвіна Гогендорфа), Дрищів (нині – Підлісне, цвинтарна каплиця родини Щуровських, пр. 1900 р.), Старі Кінчаки (тепер частина села Кінчаки, каплиця Преображення Господнього, 1903 р.) і Гнильче, яке вийшло з парафії у 1905 році. Останній адміністратор парафії, о. Франциск Герман, 20 жовтня 1943 року виїхав з Горожанки до Польщі, взявши з собою найцінніше костельне майно та архів. Після цього костел спочатку використовували як зерносховище, а згодом як складське приміщення. У 1981 році в будівлі сталася незначна пожежа, і наразі вона перебуває в стані глибокої руїни. Сучасний стан інтер’єру костелу можна переглянути у 3D-форматі тут.

Печатки Парафії рим.-кат. Святого Духа в Горожанці

Печатка Конкольницького деканату, до якого входила р/к парафія в Горожанці

Цікавим матеріалом для досліджень діяльності римо-католицького костелу в Горожанці є Акти візитації, які складались внаслідок відвідувань парафії, які здійснював сам декан або його повірені. Візитація – це перевірка стану справ у парафії, тобто ревізія, під час якої також контролювали дотримання канонів, діяльність парохів, збирали податки, освячували храми, описували майновий стан костелів і плебаній, проблеми і потреби парафії, кількість вірян.

Акт візитації Горожанської р/к парафії, 24 серпня 1881 р.
Адміністратор парафії Вінцентій Кіналь повідомляє, що великодню сповідь відвідало 1860 парафіян.

Інформація з Акту візитації про розширення костелу, на яке необхідно 17000 цегол і 2000 корон, 19.11.1901

Акт візитації від 14 грудня 1933

У Акті візитації від 1933 року пишуть, що парафію в Горожанці з 1926 р. очолює отець Анджей Пельчарський, який прийняв її в дуже поганому стані. Костел був зруйнований як ззовні так і всередині, парафія також була у плачевному стані, повна відсутність господарських будівель. Парох вже відремонтував дзвіницю, що валилась, добудував друге захристя і відновив весь костел як всередині, так і зовні. На плебанії збудовано під одним дахом стайню та стодолу, а найближчим часом планується розпочати будівництво нового будинку плебанії. На даний момент костел всередині досить бідний, все старе та знищене, огорожі немає навколо костелу, яка має бути встановлена ​​в цьому році. Канцелярія ведеться добре, але немає парафіяльного літопису, який незабаром буде введено. Екскурсій (виїздів до вірян) було 127, хворих 26, виявлено недостачу в церковній касі 240 злотих і 10 грошей. Молодіжні товариства діють, але у них існують труднощі. Є кілька братств. Моральний стан парафії середній. В Горожанці є два позашлюбних зв’язки, 1 нешлюбна дитина, а в Дрищеві є один свідок Єгови (бадач) – Мар’ян Любінецький. У школі результати середні.

Місцеві парохи дуже часто крім релігійної діяльності також займались соціально-побутовими та політичними справами. Наприклад, ксьондз Вінцентій Кіналь написав у одну із газет як організував пожежну варту та з якими труднощами зіткнувся. І це не одинокий випадок згадки у газетах, про визначні події і проблеми парафії ксьондзи часто писали в місцеві періодичні видання, щоб надати розголосу. Нижче наведемо приклад замітки із польськомовної щоденної газети Кур’єр Львівський, яка повідомляє, що на свято Божого Тіла (відзначається в четвер після Трійці, тобто випадає на 60-й день після Великодня) у костелі Горожанки відбулося співслужіння римо-католицького і греко-католицького ксьондзів. А коли було свято Божого Тіла за грецькою традицією, то така ж спільна літургія відбулась і в церкві. А під час обходу процесії дзвонили у дзвони як в костелі так і в церкві. У статті підсумовують, “Щоб так було завжди… Присутні тут русини і поляки плакали від радості, коли бачили обох ксьондзів, дві процесії, всю інтелігенцію, яка зібралась у процесіях, і разом співали “святий, святий, помилуй нас”. Одна мати нас родила, одна земля на кормила, одна біда докучала, одне майбутнє нас чекає.”

Замітка з газети Кур’єр Львівський

Перелік парохів римо-католицького костелу в Горожанці:

  • Валентин Чинарський
  • Евсебій Рудзький
  • Феліцій Матласєвіч (Coop.)
  • Антоній Дембіцький (1828)
  • Ян Шалясович (до 1831)
  • Юзеф Галаняк (з 1831)
  • Вінцентій Кіналь
  • Антоній Рокош
  • Юліан Рудніцький
  • Владислав Стремецький
  • Анджей Пельчарський (з 1926)
  • Каєтан Войтас
  • Еміліан Пісарський (1937 – 1940)
  • Павел Микульський
  • Франциск Герман (1943)

Особисті підписи горожанських парохів, взяті з метричних книг

Фотогалерея сучасного стану костелу в Горожанці

Джерела:

  1. https://www.rkc.in.ua/index.php?m=k&p=tpmogrsd_

Поширити у Facebook


Категорія:

Теги: