Палац Романовських в Горожанці.
Фото опубліковано Witold Romanowski y Facebook

Горожанка вперше згадується у 1439 році, а міський статус отримала у 1578 році. У містечку було три частини а саме: Село, Бурти та Волощина. У центральній частині, яка називалась Село, на пагорбі, на лівому березі річки Княгиня (або також Горожанка), що протікала через містечко, стояв невеликий замок. Цей замок був збудований у 16 столітті при набутті міських прав шляхетською родиною Маковецьких гербу Помян, які також звели замок у сусідньому Завалові.

Двір Романовських в Горожанці.
Фото із книги Roman Aftanazy «Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczpospolitej. T.7»

Замок являв собою не надто велику фортифікаційну споруду. Це був одноповерховий житловий будинок з вежами на кутах, з величезними залами, сіньми і коридорами. Під замком знаходилися досить довгі пивниці, в кінці однієї з них був вхід у підземелля довжиною 4-5 кілометрів, яке виводило оборонців замку в разі невдалої оборони. Хід йшов до села Дрищів, що тепер має назву Підлісне. Замок був оточений валом з землі і ровом, і до нього провадив звідний міст. До речі, вхід до підземного тунелю замурували досить давно, ще до руйнації і до перебудови на палац.

Вид на центр села Горожанка. Зйомка над палацом Романовських з повітряної кулі з висоти 700 метрів. Фото австрійських військових, 1915р.
На фото видно панський двір, центр села, базарну площу, магазини, сільську раду (ґміну), Волощину і посередині річку Горожанка.

Візуальна реконструкція палацу Романовських в с. Горожанка. Автор Михайло Сарабин.

Під час воєн турецьких, козацьких та домашніх, замок кілька разів нищили, але завжди відбудовували, допоки, власники не махнули на нього рукою. На руїнах замку постав двір місцевих дідичів. Одні джерела кажуть що двір на замкових руїнах збудували Малиновські (Malinowski), інші – Хоєцькі (Chojecki). Загалом при відбудові було використано збережені замкові руїни, очевидно, замок не був сильно зруйнований. Над збереженим першим поверхом було надбудовано другий, з залишків наріжних башт було зроблено різні кімнати і покої, чому вони і називалися баштовими. Було використано партер давнього замку і його готичні пивниці.

В середині 19 століття, але вже після перебудови на двір, було засипано рови і розрівняно вали, і тоді ж розібрали звідний міст, який стояв ще з середньовічних часів.

Візуальна реконструкція палацу Романовських в с. Горожанка. Автор Михайло Сарабин.

Польський галицький історик Александр Чоловський зібрав і зберіг для нащадків матеріали про інвентаризацію маєтків в Горожанці, де детально описаний палац та інші значущі будівлі у селі. На жаль, розібрати цей рукописний текст дуже складно, маємо надію, що в майбутньому знайдуться спеціалісти, які зможуть це зробити. А зараз приведемо опис палацу Романовських із книги Романа Афтаназі, адаптований переклад з доповненнями зробила краєзнавець Ірина Пустиннікова на сайті https://castles.com.ua/horozanka.html:

На першому поверсі, зведеному з великих кам’яних брил, розміщувалися хол, коридор та кілька великих кімнат зі склепіннями (вони використовувались як господарські приміщення). Другий поверх був зведений з цегли та дерева. По його периметру бігла галерея з дерев’яними перилами. На другому поверсі було 10 приміщень. Кімнати в кутах будинку були на місці колишніх башт, їх так по старій пам’яті і називали башточками. З правого боку до замочка-резиденції була зроблена пізніша добудова господарського призначення. Там же містилася кухня.

На другому поверсі був великий хол, праворуч від нього знаходилась велика кімната для гостей. Менша була вже у “башті”. Ліворуч від холу був салон, далі йшли спальня та будуар. Середину другого поверху з боку саду займала їдальня. Сюди можна було потрапити як з холу, так і з саду.

Інтер’єри були досить скромними, стіни – гладко вибіленими. Більшість кімнат мала підлогу з паркету (переважно орнамент був у квадрати, але в холі, салоні та кімнаті для гостей – у зірки). Обігрівався замочок або старими прямокутними кам’яними п’єцами, або більш сучасними кахлевими пічками.

Як і в інших дворах, перебудованих зі старих замків та замочків і обмежених тому територією колишніх ровів-валів, у Горожанці не було великого парку – так, невеличкий зелений клаптик для прогулянок. Перед будинком був традиційний газон з не менш традиційною клумбою. З протилежного від входу боку був квітковий город і липова алея. На одному з дерев була табличка з іменем якоїсь з княгинь Яблоновських і датою (1750) – можливо, алея постала з її ініціативи.

Двір Романовських на кадастровій карті Горожанки, 1847 року. Палац позначений номером 1, це був номер будинку.

Коротка історія власників замку-палацу в Горожанці

На початку 18 ст. містечко Горожанка належало Миколаю Маковецькому, потім власником став Мацей Яблоновський. Пізніше право власності перейшло до Францішка Ільсінґера. Потім до його доньки Юзефа Ільсінґер, вона тричі виходила заміж, вперше за Юзефа Бабецького з Медової, потім за Максиміліана Хоєцького і після його смерті за Владислава Вільчопольського, дідича Попівців. Донька Юзефи Ільсінґер від першого шлюбу, Анна Єфрозина Бабецька, вийшла заміж за Станіслав Малиновського з Кремидова, вони стали наслідниками замку. У Маліновських було троє доньок. Одна з них, а саме Йоанна Маліновська, вийшла заміж за Ігнатія Романовського з Чарної, біля Тарнува, і їм була передана Горожанка у власність. Потім, у 1912 році, дідичем став їх син Александр Романовський, який одружився з Амброзиною Марією Ґродзіською з сусіднього села Старі Кінчаки.

Список останніх відомих власників маєтку Горожанка Замок

Mikołaj Makowiecki h. Pomian, відоме документальне підтвердження власності у 1727 році

↓

Maciej (Mathias) Jabłonowski h. Prus III, відоме документальне підтвердження власності у 1777 році

↓

Franciszek Ksawery Ilsinger h. Gryf (~1760 р.н), відоме документальне підтвердження власності у 1799 році
Anna Iglaw (1761 -1826 Горожанка)

↓

Józefa Ilsinger h. Gryf (1798 Горожанка – 03.06.1877 Горожанка), власниця маєтків Горожанка
1-й шлюб: Józef Babecki h. Cholewa, (1778 Медова – 1821 Горожанка)
2-й шлюб: Maksymilian Ksawery Chojecki h. Lubicz (1793 – 1832 Горожанка)
3-й шлюб: Władysław Joachim Wilczopolski (1795 р.н., власник маєтку Поповичі)

↓

Anna Eufrozyna Babecka h. Cholewa (21.02.1818 Горожанка – 23.11.1868 Горожанка), власниця маєтків в Горожанці
Stanisław Malinowski h. Ślepowron або h. Pobóg (1800 Устя – 17.05.1881 Горожанка), власник маєтків Кремидів

↓

Joanna Helena Aleksandra Malinowska h. Ślepowron (25.09.1845 Горожанка – 26.07.1898 Горожанка), власниця маєтків в Горожанці
Ignacy Romanowski h. Boża Wola (1837 Чарна, Тарнув, Польща – 29.07.1911 Горожанка)

↓

Aleksander Andrzej Romanowski h. Boża Wola (30.11.1880 Горожанка – 23.08.1942 Тегеран, Іран), власник маєтків в Горожанці
Ambrożyna Maria Grodziska h. Łada (07.04.1897 Кінчаки Старі – 03.06.1985 Варшава, Польща)

На фото Амброзина Марія Романовська (Ґродзіська), остання господиня замку і власниця маєтку в Горожанці.

Палац було зруйновано і розібрано на будівельні матеріали з приходом радянської влади. Останній дідич Горожанки Александер Романовський був заарештований і засланий органами НКВС у квітні 1940 р. в глиб СРСР. Пізніше був учасником Другої світової війни у складі Армії Андерса, польського військового формування, який створили на території СРСР. Помер внаслідок участі у війні та виснаження в 1942 році в Тегерані, де й був похований. Пані Амброзина Романовська повернулась у Польщу, померла у Варшаві в 1985 році.

Двір Романовських на Третій військовій оглядовій карті імперії Габсбургів 1:25000 (1869–1887)

У останніх власників маєтків, Александра і Амброзини Романовських, було троє дітей:
– Jan Władysław Romanowski h. Boża Wola (12.01.1916 Горожанка – 31.05.1997 Канада)
– Aleksandra Maria Helena Romanowska (Gutowska) (1919 Горожанка – 1997 Пенсильванія, США)
– Anna Romanowska (Radziejowska, Kiedacz) (22.01.1920 Горожанка – 23.05.2006 Варшава, Польща)
Вони покинули село перед приходом “совєтів”.

Зараз на місці замку та двору росте шкільний сад. Про те, що тут колись був замок, нагадує лише нетиповий рельєф місцевості із валами і ровами.

Читайте також:
Двір Гогендорфів в Горожанці